Медіадидактика або дидактика ХХІ століття

Один зі способів визначити кваліфікацію майстра (в тому числі і вчителя) – познайомитися з його інструментами. Їх може бути багато або мало, вони можуть бути досконалими чи ні, в кінці кінців, вони можуть бути доречними чи не зовсім… Зазвичай гарний той майстер, який має багато інструментів, вони справні, завжди під рукою і знаходяться  у повному порядку (О.П.Остапенко)

Поява нових інструментів у майстерні сучасного вчителя призводить до виникнення нової  галузі педагогічної науки – медіадидактики, або, як ще її називають, дидактики ХХІ століття.

ПРИГАДАЄМО!

Дидактика (з грецької "didakitos" – той, хто повчає, "didasko" – той, хто вивчає) – галузь дидактичної науки, яка розкриває теоретичні основи світи та навчання у найбільш загальному вигляді. Незмінними з ХVІ століття залишаються головні завдання дидактики – розв’язання  проблем «чого навчати і як навчати». На сучасному етапі педагогічна наука активно досліджує проблеми «коли, де, кого і навіщо  навчати.

Медіадидактика – спеціалізований розділ загальної дидактики, який розвивався паралельно з оновленням технічних засобів у освіті та розвитком медіа взагалі. Сьогодні вона займається дидактичними та методичними аспектами розвитку та застосування мультимедійних засобів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Існуючі підходи до визначення  медіадидактики.

Існує декілька підходів до визначення медіадидактики, а  саме:

1.  Медіадидактика – це галузь дидактики, котра вивчає можливості застосування медіа як допоміжного засобу, для підвищення ефективності уроку, і відповідно, роль медіазасобів у конструюванні процесів навчання. (AstridBlumstengel. Entwicklunghypermedialer Lernsysteme.1998).

2.  Медіадидактика в першу чергу опікується застосуванням медіазасобів для досягнення педагогічно спрямованої мети; в сфері її компетенції знаходяться перш за все, медіауроки. (DieterBaacke . DieVermessungdesFeldes/ Medienpädagogik. 1997).

3.  Медіадидактика як розділ дидактики займається вивченням функції і впливу медіазасобів у процесах навчання і досліджує, які медіазасоби найбільш придатні як їх можна конструювати та застосовувати аби активізувати навчальний процес та досягнення навчальної мети. (OliverBendel, StefanieHauske. E-Learning: DasWörterbuch. 2004).

4.  Медіадидактикою називають застосування медіазасобів у процесі навчання (наприклад, застосування медіапроектора, відео, комп’ютера та ін.)(Thomas Merz-Abt. Medienbildung - Medienund ICT. 2004).

5.  Медіадидактика займається функціями на наслідками застосування медіазасобів у процесі навчання. Її завдання полягає у оптимальному підборі медіазасобів до уроку і використовувались для досягнення навчального успіху з  урахуванням наявних умов.(Thomas Merz-Abt .Begriffsklärung, AusgangslageundZielsetzungderArbeit//MedienbildunginderVolksschule. 2005).

6.  Медіадидактика – спеціалізований підрозділ загальної дидактики, яка розвивалась разом із упровадженням технічних засобів для відтворення навчальних програм. Медіадидактика займається переважно дидактичними і методичними аспектами розвитку, застосування та апробацією медіазасобів у школі. Піднімаючи питання конструюваннята оптимізації процесів навчання за допомогою медіазасобів, необхідних навчальних умов, психологічних особливостей сприйняття і у центрі – технічні, організаційні та персональні умови застосування апаратури та програмного забезпечення.(HorstSchaub, Karl G. Zenke. WörterbuchPädagogik. 2006).

7.  Медіадидактика шукає можливості раціонального  застосування нових медіазасобів для навчання. Традиційно вона займається перш за все позитивним потенціалом нових медіазасобів. Одночасно  очікування змінюються. У своїх витоках освітні медіазасоби були засобами зображення, котрі могли чітко ілюструвати образи предметів. З появою продукції радіо, телебачення, відео, комп’ютера, очікування знову пов’язувались з, хоча б частковою, заміною вчителя. Сьогодні, попри очевидне удосконалення інтерактивних  медіазасобів тут панує тверезий погляд. Тобто, медіазасоби є інструментами у руках учнів і вчителів, якими можна збагатити комплексне навчальне середовище. (DominikPetko. Grundbegriffe. AufderWebsiteeducaGuideDidaktik. 2007).

Підтвердженням такого людиноцентриського оберту у ставленні до техніки є  слова Білла Гейтса: «Усі комп’ютери світу нічого не змінять без захоплених учнів, знаючих і відданих своїй справі вчителів, небайдужих та поінформованих батьків, а також суспільства, в котрому підкреслюється цінність навчання протягом усього життя!».